Протягом літа я дуже хотіла поїхати до Піттсбурга, це місто славиться тим, що розташоване на трьох річках, а в самому місті та його околицях є близько 1900 мостів. Також у місті є власні спортивні команди з хокею, бейсболу та американського футболу. Для кожного виду спорту є своя арена. У цьому місті можна побачити трохи Європи, і це те, що відрізняє Піттсбург від усієї іншої Америки. Літо закінчилося, а побачити місто дуже хотілося. І в останній момент, за три дні до завершення робочого сезону, мені спала на думку ідея, що якщо я не побачу Піттсбург, то явно буду шкодувати про це. Тому план був такий: закінчую роботу, наступного дня з усіма прощаюся, сідаю ввечері в автобус і їду до Піттсбурга (а потім звідти одразу до Нью-Йорка — мій виліт додому був з JFK). План був, але оскільки я цілими днями працювала, а потім вечорами намагалася попрощатися з усіма, кого дізналася за літо, у мене не було конкретних ідей, що саме робити в Піттсбурзі чи що саме побачити. Останній день на роботі був майже вільним, і погода була не дуже, тому я вирішила взяти з собою ноутбук і з'ясувати, що конкретно я можу встигнути зробити за день у Піттсбурзі. Посидівши кілька годин в інтернеті, я з'ясувала майже все, що потрібно подивитися і де це знаходиться, щоб якщо доведеться, або на таксі, або у перехожих запитати дорогу. Найкрасивіше в цьому місті — це вид з оглядових майданчиків, з яких можна побачити весь центр, північну та трохи південної частини міста. Мені дуже сподобалося це місто, хоч я і провела там лише один день. Усім раджу туди поїхати і подивитися на власні очі, особливо нічний Піттсбург — можна просидіти годинами на оглядовому майданчику і не помічати, як пролетить час. Там настільки комфортно, що відчуваєш себе як вдома. У результаті я все-таки зробила це! Потім приїхала до Нью-Йорка, заселилася в хостел, погуляла трохи, а потім перепаковувала речі. У мене були валіза, 2 сумки та рюкзак, а з цього треба було зробити одну валізу та рюкзак. Перепаковуючись, викинула майже все, що в принципі не було мені потрібно. У результаті я вмістила все і зі спокійною душею пішла подивитися на нічний Нью-Йорк. Наступного дня я зрозуміла, що втрачати не можна ні хвилини і треба подивитися те, що хотіла вже давно (Ботанічний сад у Брукліні та й сам Бруклін). Минулого року я жила один день у Брукліні, але подивитися якісь закутки так і не вдалося. У результаті рано-вранці виселилася і, сівши на метро, дісталася до ботанічного саду (сад сам по собі невеликий, але просто прогулятися там було б приємно). Погуляти в Брукліні у мене так і не вийшло, тому що я їздила знову одна, а мені було трохи страшнувато (та й по дорозі до Брукліна зі мною в поїзді метро їхало троє офіцерів поліції — було 9 вересня, поліція була майже всюди, тому що наближалося 11 вересня), так от один з офіцерів встиг мене налякати, але я зібралася з думками і все-таки відвідала ботанічний сад.
+2
