Колумбус: Гід, ціни та безкоштовне житло · 2026

LKLyudmila Kovalevamila_kovaleva · 15 жовт. 2011 р.Читати

30 червня вранці ми встали приблизно о 10 годині і попрямували прямо до Port Authority. Там знайшли якийсь супермаркет, купили якесь печиво і мінералку, оскільки інша їхня їжа не викликала у нас особливої довіри) Відправлення у нас було на 3 годину дня, тож часу у нас було багато, а робити було нічого, та ще й з багажем у руках. Як на зло, там ніде не було ні лавок, ні стільців... правда, американці щодо цього особливо не переймаються, вони можуть сидіти де завгодно: на сходах, на траві і навіть на підлозі! Втомившись, Асека вирішила теж не перейматися і влаштувалася на підлозі біля розетки, щоб підзарядити телефон. Спочатку я щось вагалася, а потім і сама сіла біля неї... а що, треба було звикати до американського життя) Десь о 14:20 ми попрямували на пошуки нашого gate (воріт, за якими стояв потрібний нам автобус). О 14:40 почалася вже посадка на автобус. Ну що сказати, звичайні такі автобуси... тільки от холод нереальний від кондерів. Дивні ці американці, їм краще нехай буде холодно, ніж спекотно. Добре, що я була до цього начута про такі «кліматичні умови» в автобусі, тому нап'ялила на себе купу одягу і Аселю теж змусила. Нашим першим пунктом призначення був Baltimor... потім Rs Midway, Pittsburg, Columbus, Dayton Trot, Indianapolis, Garlingston, Burlington, Des Moines, Blumington, Omaha, Cheyenne, Lexington, Brush, Casper, Lovell і ще купа містечок, через які ми проїжджали. Майже в кожному з цих міст нам доводилося пересідати на інші автобуси. Звісно ж, провести 3 дні в автобусі — це не дуже легко, але я б не задумуючись повторила це ще раз! Адже поки ми їхали, я побачила стільки милих містечок, будівель... в принципі ми проїхали пів-Америки! Харчувалися ми всі ці 3 дні печивом, оскільки наш організм просто-напросто відкидав цю штучну американську їжу. В автобусах і на самих станціях ми бачили дуже багато дивних людей (повірте, у нас такого не побачиш). Найбільше мене смішило, як багато хлопців (зокрема афроамериканців) воліють носити штани так, що половина їхньої 5-ї точки красується назовні (у плавках, звісно)) Також ми познайомилися дорогою з двома милими американцями років 35, один з яких пропонував мені випивку (щоб краще спалося, напевно)) А вже під'їжджаючи до Вайомінгу, ми познайомилися з одним чарівним іспанцем, який навчив мене кільком фразам своєю мовою... На моє велике розчарування, він прямував до Монтани (штат, який розташований трохи далі за Вайомінг). Нашою останньою зупинкою перед Cody було місто Lovell. Там уже нас підібрав маленький автобус... те, що з пасажирів були тільки я і Асека, мене, чесно кажучи, трохи напружувало... в моїй голові крутилася тільки одна думка: «Боже, в яку діру я нас везу! Аселя мене вб'є!»

MMarinaMarina_Nagibina · 13 серп. 2011 р.Читати

Почну з того, що все літо я пропрацювала рятувальником біля басейну в маленькому містечку, в якому і ходити нікуди було, а з транспортом взагалі біда... Працювала я 63 години на тиждень, що з урахуванням низької зарплати рятувальника і відсутністю приводу для витрат, дозволило мені зберегти гроші для великої подорожі... Я приїхала працювати в Америку без компанії друзів, намагалася здружитися з ким-небудь, щоб поїхати подорожувати, але у всіх були квитки на початок вересня, тому мені довелося все робити самій... Моя перша поїздка була в середині літа, я запитала компанію про тиждень відпустки і поїхала в Нью-Йорк, протягом цього тижня знайшла день, щоб поїхати і подивитися на Ніагарські водоспади... Оскільки це був тільки початок і досвіду подорожей у мене не було, я не резервувала житло через інтернет і толком нічого не знала, що і де мені треба встигнути подивитися в Нью-Йорку... За щасливою випадковістю я познайомилася з американцем мексиканського походження, який працював у мене на басейні landscape... і він теж прямував у Нью-Йорк, так що він мені допоміг дістатися, а ще й з пошуком хостелу допоміг, я забронювала тиждень... потім попросила його зводити мене на Empire State Building і купити карту міста... потім я з ним попрощалася і залишилася одна... Наступного дня пішла в Центральний парк, я жила на верхньому Мангеттені і пішла у верхню частину парку і через півгодини благополучно переплутала південь і схід... добре, що там дуже багато рикш... і один з них був українець, сказав, що безкоштовно мене довезе і допоможе мені вибратися, він прокатав мене по парку і довіз до Columbus Circle і пояснив, як мені можна дістатися до Статуї Свободи... я вже дізналася, що можна взяти і безкоштовно прокотитися на ferry до Staten Island... А ще я дізналася, де є автобусна станція, де можна купити квитки на Ніагару... ну я і поїхала на метро до станції, вийшла і не змогла знайти... добре, що мені допоміг один хлопець дійти до Greyhound'а і купити квитки, і я вже знала, що ввечері наступного дня я вирушаю на водоспади... Коли я їхала в цьому автобусі всю ніч, я так сильно змерзла... я була так рада, що я поїхала в джинсах... Кондиціонер в цих автобусах пекельний... Але як не дивно, я досі користуюся цією компанією автобусів... Приїхала я вранці ще до відкриття атракціонів, спочатку посиділа в парку... потім звернула увагу, що всі кудись рухаються в одному напрямку, я пройшлася і зрозуміла, що я була так близько до водоспадів... мені так сподобалося... це така краса!!! За весь день я використала тільки 2 атракціони, а так просто гуляла і ходила в кафе... так я провела весь день... автобус назад у мене був на пів на 11 вечора, я спеціально купила такі квитки, щоб встигнути подивитися водоспади вночі... Потім повернувшись у Нью-Йорк просто гуляла, каталася, дивилася... найбільший недолік поїздки наодинці, що постійно просити людей зробити твою фотографію набридає... і не завжди трапляються ті, які погоджуються... Як завершився тиждень, я сіла на автобус і поїхала до Вашингтона, а звідти я домовилася зі знайомими, що вони мене заберуть (благо вже до цього часу у мене були знайомі... а то літо дуже було повільне, поки я їх не зустріла) Так ось, я приїхала, а виявилося, що вони ще в Ocean City, а це як мінімум ще 4 години їх чекати, а я була з величезною сумкою... вирішила їх чекати на Union Station... чекала-чекала... а оскільки у Вашингтоні дуже багато безхатьків, вони всі гроші просили, а потім до вечора вже коли стемніло, один з них підійшов до мене і сказав, що у них є місце переночувати!!! Я була дуже здивована... але все одно дуже мило з їхнього боку.

Загалом, розповідати можна дуже багато, є багато красивих і повчальних історій... Зараз трохи корисних порад для тих, хто щойно прибув. По-перше, коли ви тільки прилітаєте, нікого і нічого не бійтеся, аеропорт - дуже безпечне місце. Озирніться уважно, збагніть, як їхати до Greyhound, і спокійно йдіть у метро, їсти в аеропорту краще не варто - цінники захмарні. У метро (виглядає воно, звісно, моторошно, але це омана, для мене ці підземелля стали рідними), гілка з аеропорту йде через Бруклін, будуть станції не дуже, і можуть заходити люди з дуже суворими обличчями :) Не бійтеся їх, поводьтеся дуже впевнено, тримайте "кам'яне обличчя" і насолоджуйтеся видом за вікном, можуть підходити якісь психи або просто чорношкірі, не соромтеся з ними говорити, не бійтеся, показувати, що ви вперше тут і приголомшені, не варто, говоріть спокійно і впевнено. Так, забув згадати, якщо збираєтеся пробути в НЮ якийсь час, беріть проїзний... Greyhound, мабуть, буде для вас "найнебезпечнішим" :) місцем, тому що там труться всякі типи, які випрошують гроші.. Швидко і приголомшено ходити не варто, одягатися "ошатно" теж, їдьте в повсякденному одязі. Якщо пам'ять не зраджує, виходячи з метро, ви прямо з платформи заходите всередину Greyhound, праворуч каси з квитками, якщо треба купувати. Ее про одяг ще... Я вдруге їхав із сумкою, в якій носив зошити в університет :) Там був рушник, пара трусів, шкарпетки, штани і майка... Так, виходите з Greyhound, треба йти ночувати (можна ніч, до речі, і там перечекати, якщо боїтеся виходити.. хоча боятися не варто), підніміться кілька стрітів вгору і йдіть праворуч - до центру, дорогою будете бачити готелі, в них ідіть... Ліворуч йти не треба - вийдете до 12 Ave, там немає готелів :) Якщо ви прилетіли зранку або вдень, погуляйте, можете піднятися до 59 St. до парку, там перекусити і перевести дух, свіжо і прохолодно, всюди гуляйте.. У Мак, теж не варто ходити, та й у всі такі кафешки... Якщо є бажання, пошукайте в районі 5 Ave і 42 по 47 str. China Buffet King чи щось таке (орієнтир - здоровий червоний краб - вивіска, в його районі). Там за 12-14$ шведський стіл, можна добре і смачно поїсти. Житло - купуйте газети, дзвоніть, у Бруклін до росіян, на Брайтон-Біч зокрема не ходіть - нічого цікавого, більше того, цей район мене моторошно дратує, та й взагалі намагайтеся поменше справ мати з ними, свині в основному, кидають своїх же. Робота, ну що я можу сказати... тільки ходити шукати, спробуйте у велорикш дізнатися, вони в районі Central Park - багато російських хлопців, все розкажуть, робота в принципі прибуткова... Я працював у http://www.meyersmoving.com/ на сайті телефони, дзвоніть дізнавайтеся, з/п була 8$, але чайових 50-100 щодня, практично гарантовано. Головне не бійтеся, ніхто вас не заріже, не вб'є і не забере гроші просто так, впевненіше обличчя. Гуляти раджу внизу Мангеттена, нижче 12St. красиві райони, парки, обов'язково потрапте ввечері в Union Square Park 14-16st.&Park Ave-Broadway. Пірсинг, робив внизу Мангеттена десь - салонів дофіга, 15$ за вухо :) + чайових не шкодуйте, у цього майстра, до речі, на "дошці пошани", серед інших висіла власноруч підписана фотографія Філіпа Кіркорова, з побажаннями :) Пересуватися на таксі - дорого, точну суму не пам'ятаю, але водії (особливо чорношкірі) дуже ображаються і зляться, якщо доводиться віддавати решту :) Пам'ятайте, на Мангеттені чайові 15% - це найнормальніше!!! Їли частенько на Columbus Circle - там є чудові фонтани, можна в сусідньому магазині "набрати" (купити) їжі і поїсти, насолоджуючись видом на фонтан і мегаполіс навколо.

Корисна сторінка!! Така необхідна річ в Америці як вихід в інтернет - це і пошук роботи, і пошук житла, і засіб зв'язку з батьківщиною! Якщо у вас є ноутбук, як ви всі знаєте, то це гранично просто, оскільки мережі Wi-Fi є практично всюди, особливо в парках, молах... Де ж можна зловити халявний інтернет у Нью-Йорку? 1) Улюблене студентами місце - Apple Store - є на 59 street та 5 avenue і в районі SoHo (ну, в яких я була). Тут багато ноутбуків, багато російських студентів і майже ніколи немає вільних місць) 2) Samsung - це місце знаходиться на 3 поверсі молу на Columbus Circle - 59 street. Тут майже завжди є вільний комп'ютер, і студентів набагато менше, ще тут можна подивитися фільм, розкинувшись на дивані (якщо пощастить), пограти в ігри. 3) Колумбійський університет. Ми якось вирішили відвідати цю обитель знань, тут дуже гарний кампус і в деяких будівлях є комп'ютери та інтернет! Ще там були лавочки з м'якими сидіннями і автомат з їжею, і туалет! А що це означає? Якщо вам ніде ночувати, йдіть туди!!))) Тільки я от не пам'ятаю, яка саме будівля)) Якщо ще згадаю, то обов'язково напишу.