Домодєдово: Гід, ціни та безкоштовне житло · 2026

AMAlexandra Mayeva17 черв. 2014 р.Читати

Я не хвилювалася з приводу поїздки ні хвилини, тому наступні пости про перші враження сприймайте в рамках моєї повної відсутності емоцій. Ще в Домодєдово ми здружилися з Андрієм, і тільки те й робили, що кепкували з Munich та Nojabrxsk. Нас навіть посадили разом у літаку, а ми продовжували дивуватися, що робити з Milk, якщо взяв сік, і що робити з pure orange juice, якщо вже не лізе. Всупереч моїм побоюванням ми летіли на British Airways, обслуговування якого мене більше, ніж порадувало. По-перше, всім обов'язково належав плед, по-друге, це, звичайно ж, наймиліший сніданок. Однак, за весь чотиригодинний переліт, поки горіла наша лампочка виклику crew, жодна стюардеса не зволила до нас підійти. А з приводу стюардес взагалі неймовірне! Звісно, Британія ніколи не відрізнялася гарним смаком, починаючи з королівської родини. Приземлення було найпрекраснішим, що я бачила з ілюмінатора за все життя. Ми спускалися над зеленими полями, поцяткованими сірими дорогами зі зворотним рухом. Усюди натикані малесенькі будиночки з гаражами. Болота, які навіть з висоти пташиного польоту виглядають чистішими, ніж Каспій. Все чудово: і мости, і автострада, і двоповерхові автобуси на ній, і тополі навколо - але все так і говорить про надмірну інфантильність. Прямо віє британізмом. О, а на злітці стояв ірландський Aer Lingus. Серйозно. В аеропорту Хітроу досить хитромудра система огляду: викласти всі рідини, потім контроль на стрічці, потім рамка, тільки от рідини ж не забрали. Це було моторошно, МОТОРОШНО довго, коли я закінчила, у мене було 15 хвилин до вильоту, щоб дістатися до gate. ------------- Я вела блог Вконтакте (https://vk.com/wielec_usa), більше інформації там!

АСАртём СелезнёвZellss · 30 жовт. 2012 р.Читати

Ось і підійшли до кінця перші дні мого перебування в Америці. Зараз, коли складнощі цих днів позаду, а нові настануть тільки завтра, хочеться описати мої перші враження. І мені не заважає навіть афроамериканець, який розлігся на сусідньому ліжку і ввімкнув свою дивну музику. Коли я їхав у «Домодєдово», то очікував побачити невелике брудне приміщення, нашвидкуруч обладнане під аеропорт. У реальності ж це дійсно величезна будівля, що відповідає всім міжнародним стандартам. Новітнє обладнання, чистота, безкоштовний Wi-Fi, та що там, навіть аеропорт Лондона здався мені менш цікавим. Спочатку планувалося, що я їду в США з товаришем з тією лише різницею, що він приїжджає на день пізніше. Сюрпризи почалися на самому початку. Зайшов я в інтернет і бачу повідомлення: "Тьома, вибач, я не можу поїхати, не встигаю скласти іспити." Шикарно)) Гаразд, мені ж більше дістанеться. Пройшовши процедуру реєстрації, я потрапив у Duty free (місце, де за дешевими цінами можна закупитися чим завгодно, найбільшим попитом, звісно, користується випивка), де зустрів такого ж самотнього шукача пригод - Анатолія. Разом ми пройшли по закутках Duty Free і сіли в літак. Ви коли-небудь літали? Напевно, найбільше емоцій викликає сам зліт. Це відчуття, коли тебе буквально втискає в крісло і ти піднімаєшся в небо. Це здорово! Потім перед тобою постає красивий вид ванільних хмар. У якийсь момент навіть відчуваєш себе в Антарктиді, де всюди сніг і синій океан. Сервіс у літаку також на найвищому рівні. Усміхнені стюардеси і стюарди, смачна їжа (салат, друга страва і десерт), не менш смачна випивка (за обидва перельоти вдалося спробувати лікер, справжнє пиво, віскі). Як розваги пропонується монітор, яким обладнане кожне крісло. На ньому можна подивитися різні передачі, фільми, траєкторію польоту, час до місця призначення тощо. Мінус тільки один, приблизно за 20 хвилин до посадки літак знижує швидкість, і мабуть через це вуха закладає і вони починають сильно боліти. Хоча може це просто з незвички.

«Коли ти мрієш, весь всесвіт намагається тобі допомогти» Пауло Коельйо, «Алхімік» Так, я мріяла поїхати в Америку стільки, скільки себе пам'ятаю. Вперше - коли дізналася про існування Діснейленду) І ось, я тут) Природно, емоції переповнюють. Іноді навіть сльози щастя. Коли збувається мрія кількох років – це непередавано… 22 травня 00:30 Тільки зараз по-справжньому відчула, що пригода почалася: я в аеропорту Домодєдово. Я одна, не знаю куди йти, підходжу до всіх підряд, і всі мене посилають в якісь інші місця, нічого не зрозуміло. Але я не засмучуюся, у мене ще купа часу до літака) Зараз сиджу в кафешці якійсь, п'ю каву, щоб не заснути. Хоча… я б і без неї не заснула, я занадто збуджена майбутнім польотом) Мій перший досвід) Але я чомусь абсолютно не боюся. Зараз я найбільше боюся тільки однієї речі: що я не зможу розуміти роботодавця. Тому сиджу зі словником і відшукую нові слова, поповнюю словниковий запас) 11:00 Ми вже в Хітроу. Політ до Лондона пройшов відмінно) Жодних пригод) Я зустріла хлопців з Челябінська!) А я й не знала, що лечу не одна в цей день! Я дуже цьому рада, бо я б довго розбиралася, як дістатися до 4-го терміналу з 1-го... Нам довелося пересуватися на спеціальному автобусі. Я до останнього була не впевнена, але врешті-решт просто довірилася хлопцям. У будь-якому випадку у нас була купа часу. Ми вже погуляли по магазинах тут, але я така втомлена, що єдине, чого я зараз хочу - це трохи поспати. Це я і збираюся зробити. 18:00 Ми в Америці!! Навіть не віриться) Я така щаслива) Мене забрали друзі з аеропорту і ми відразу поїхали до них у Філадельфію, я погостюю у них з тиждень, а тільки після цього поїду у Флориду) Я порахувала і виявилося, що сьогоднішній день у мене був на 10 годин довшим) Все-таки в добі може бути більше 24 годин!))

ЮДЮлия ДмитренкоPegtop · 8 черв. 2012 р.Читати

Моя подорож до Америки почалася ще в північному місті Сургуті. Спочатку мені треба було дістатися до Тюмені. 3-го числа о першій годині ночі мене проводили на поїзд, і я подумки попрощалася з рідним містом на 4 місяці. Не скажу, що я якось із сумом розлучалася з містом, скоріше я була в передчутті чогось набагато цікавішого. Дорога до Тюмені зайняла 12 годин на поїзді, весь цей час я проспала після безсонного тижня)) У Тюмені я зустрілася з давнім другом, і вже о 19:40 літак злетів у напрямку Москви. Прилетіли в Домодєдово, проходила повз тих, хто зустрічав, і натрапила на чоловіка з квітами... він запитував "Are you Tanya?" і галантно простягнув букет... а я від нього сахнулася і помчала вперед) (хоча напевно варто було взяти букет, ха...) У Москві в мене була пересадка 10 годин! Думала, все, проведу ніч в аеропорту в гордій самотності. Але не тут то було, здзвонилися з двоюрідним братом, і він із другом катали мене по Москві) Нічого не подивилася, але чудово провела час))) О 3 годині ночі я вже була на реєстрації на літак Москва-Лондон. Майже весь літак був набитий J-1 студентами))) Екіпаж був англійський, тільки одна стюардеса говорила російською. Це було цікаво — спілкуватися з англійцем не на курсах, а зіткнутися в реальному житті)) До Лондона ми летіли 5 годин. Вже тоді я фізично була виснажена, але чекала пересадка 6 годин у Лондоні і 7 годин до Нью-Йорка. Це була найдовша і найнудніша пересадка в моєму житті(( Сиділи в терміналі, магазини я обійшла разів 500. Єдине, у них валюта фунти, а в мене були тільки долари, а так хотілося накупити сувенірів... Здивувало, скільки книг купують, книжковий відділ був найпопулярнішим. Не було кінця моїй радості, коли почалася посадка! а адже попереду ще 7 годин, хоча мене тішила думка проспати всі 7 годин, ах яка я наївна))) Летіла я компанією Virgin Atlantic. Відразу роздали навушники і в подарунок набір мандрівника: нічна пов'язка, шкарпетки, ручка, зубна щітка і паста, все фірмового червоного кольору))) Загалом усі ці 7 годин нас постійно чимось годували: основна страва, морозиво, десерт, цукерки, різні напої, як розумієте, поспати не вдалося. Та ще й жодного фільму російською не було(( І ось приліт у Нью-Йорку. У душі було стільки радості, стільки емоцій, що ось вона, Америка!! Пройшли митницю, забрали валізи, і я вже прямувала до поїзда, як тут побачила Дашу, вона приїхала мене зустрічати) ми збиралися їхати у Вірджинія-Біч, але швидко поміркували і вирішили залишитися тут)) На перший день заселилися в мотель за 60$, де я нарешті прийняла душ і виспалася на величезному ліжку. Ось так почалося моє перебування в Америці)))

ИИванbeliichel · 25 серп. 2011 р.Читати

Поки я дістався до Нью-Йорка, минула купа часу і жодного душу по дорозі я так і не зустрів. Усе як і розрахував у Єкатеринбурзі до початку подорожі: доба до Москви (після поїзда вже не особливо допомагає одеколон), ще доба поки я долетів до Нью-Йорка (це ще плюс той час, який я сидів у Домодєдово), ще ніч провів у Нью-Йорку в аеропорту, оскільки прилетів на ніч дивлячись. І ось настав ранок, на вечір я купив квиток на автобус до Міртл-Біч. Загалом можна гуляти весь день, тільки одна перешкода - моє пахуче і смердюче благовоніння. Але це ж Америка, це ж Нью-Йорк (типу тут все так смердить, а ні, не так), сидіти не можна. Загалом, наплювати, пішов гуляти. Кажуть, що Нью-Йорк смердить, не знаю, не відчув. А може сам ще додав. P.S. Допоміг розрахувати мені кількість днів без душу Нікітоз, на раз-два це зробив. Мене якось це взагалі не лякало. Але його сміх я згадав. P.P.S. ввечері закрився в туалеті вокзалу. Не в кабінці, В ТУАЛЕТІ. Помився як зміг - помив пахви, почистив зуби, переодягнувся зі шкарпетками і трусами. А коли ломилися в туалет, думав про слова з путівника по Америці "Відкрий Америку", щось типу "американці всі різні, не можна сказати про них щось об'єднуюче. Часом здається, що вони виходять за рамки дозволеного". Думаю, і я трохи вийду =)

КСКамиль Сайдашевkamil89 · 31 жовт. 2010 р.Читати

29 червня 2010 (12:00 у Парижі) Сьогодні прилетів до Парижа, міста не бачив, а от пару невеликих «сіл» помітив. Дуже симпатично, такі двоповерхові будинки, з городом, рівні дороги – мрія. Погода хмарна – Франція не відчувається:) Зате аеропорт Шарль де Голль. Якщо порівнювати з Пулково, або навіть з Домодєдово – Углич і Нью-Йорк. Просто величезний. Я все не міг сісти, щоб написати цю замітку, тому що в моєму терміналі 2E відстань від крила до крила хвилин 20 пішки займає, ось зараз тільки дізнався точний number of my gate і пишу. Всюди різні нації, мови, поведінка. Все радує і дивує. Поки англійську не розумію майже. Почалося в літаку, француз-стюард почав швидко з французьким акцентом розповідати як діяти у випадку форс-мажору – зрозумів за допомогою жестів:) Потім чоловік почав питати про термінал в аеропорту – теж довелося на пальцях. Блін, французи тараторять дуже. З Пітера з нами їхало багато американців – зрозумів за паспортом. Всі такі різні, безтурботні, вони реально відрізняються зовні від інших націй якоюсь «аурою» чи що. Хоча, коли перший раз побачив їх – подумав, або німці, або іспанці) Ось. Боляче захоплююся я ними, напевно. Зараз чекаю свій виліт в JFK о 16:35. Сьогодні я буду в Нью-Йорку. Дуже втомився. У літаку хотів поїсти, але заснув і їжа «пішла». Ну та й годі. Як казав Стів Джобс: «Залишайтеся голодними. Залишайтеся безрозсудними».

Йо! Я прибув в аеропорт Домодєдово.. Їхав я зі Ставрополя сюди автобусом на лежачому місці 0_0, яке, взагалі, комфортніше за сидяче, на ньому навіть можна стерпно поспати, але все одно виглядає це діло моторошно.. Сиджу зараз, а тут переді мною панорама з літаками, ноут підключений до безкоштовного вайфаю від МТС і заряджається від безкоштовної розетки =) Дуже круто =) Але не все ідеально - вайфай повільний, обрубується періодично для перереєстрації, розеток замало (деякі виламані), і адаптери для живлення для розеток різного типу продаються тільки в одному магазині за трохи більше ніж 1100 рублів, у двох магазинах Euroset тут така штука не продається в принципі, зате чохольчиків тут.. І взагалі нудно тут, попри інтернет і літаки, за винятком моменту з безхатьком, якого я, втім, невдовзі прогнав. Робити нічого, друкую резюме, піду поїм) Далі буде... у Цюриху та Нью-Йорку =)

ААнтонravenhp · 19 трав. 2011 р.Читати

Перше, про що я пошкодував, так це про відсутність у мене фотоапарата!!! Я так пошкодував про це, коли побачив той вид, що був по той бік ілюмінатора. Безкрає море хмар.... як у казці...) до речі, у свідомому віці це мій перший політ. Але відчуття були такі, ніби все життя літаю. Домодєдово зустрів мене чудовою погодою:) з цією поїздкою у мене все вперше))) політ, столиця, закордон....)