Стетен-Айленд: Гід, ціни та безкоштовне житло · 2026

VBValeryia Brazdetskaya9 груд. 2019 р.Читати

Зазирнувши в Центральний парк, я потрапила в справжній зелений куточок раю, гуляючи яким згадуєш усі фільми, що тут знімалися (а їх величезна кількість, чого тільки вартий вид на готель Plaza, де знімалися такі знамениті фільми, як Війна наречених та Сам удома). З багатьох місць відкриваються чудові краєвиди на хмарочоси. Трава всюди ідеально зелена, дерева підстрижені. Це, напевно, найчистіше місце Нью-Йорка, всюди настільки чисто, що люди ходять босоніж, лежать на траві без підстилки, влаштовують пікніки або просто читають, відпочивають, мріють. У парку панує почуття спокою та романтика, а за спиною залишаються величезні хмарочоси та вся метушня Нью-Йорка. Top of the Rock: Сюди обов'язково потрібно потрапити хоча б раз у житті, побачити NY з нереальної висоти (69 поверх), зробити шикарні фотографії на пам'ять. Мабуть, вид з Рокфеллера трохи виграшніший, ніж з Емпайр-стейт-білдінг. По-перше, чудово видно сам Емпайр, по-друге, добре проглядається Центральний парк. Квитки коштують не дешево близько 40-50$, залежно від пори року та часу доби, перед заходом сонця квитки значно зростають у ціні, але це того варте! Метро в Нью-Йорку називають Subway. Нью-Йоркський метрополітен — найбільша система метрополітену у світі за кількістю станцій. Величезна кількість гілок і станцій одразу ж мене налякала, на допомогу прийшли Гугл Карти, де весь наш маршрут був розписаний до найменших подробиць. Якщо почитати відгуки в інтернеті про метрополітен Нью-Йорка, то потім страшно буде туди спускатися. Всі говорять про жахливий стан станцій, бруд навколо і щурів розміром з собаку. Слава богу щурів я не зустрічала, але в іншому це правда. Ви не побачите широких, чистих і світлих станцій, як у Мінську. Ви побачите однотипність і похмурість станцій. Ні мармуру, ні красивих люстр, ні мозаїки ви тут не побачите. Зате мені шалено подобалося спостерігати за людьми, вони всі такі яскраві, цікаві й абсолютно різні. Тут можна зустріти кого завгодно: починаючи зі звичайних робітників зі склянками кави зі Старбаксу, чорношкірі музиканти, які блискуче виконують джаз і закінчуючи місцевими безхатьками або божевільними (тут їх величезна кількість, вже повірте). 29.08.2019 я спостерігала свій найкращий захід сонця. Немає нічого кращого, ніж завершити день у Нью-Йорку переглядом заходу сонця. У місті існує дуже багато місць, щоб насолодитися цим приголомшливим видовищем. Ми вирішили покататися на поромі "Staten Island Ferry". Пором безкоштовний, і цим користуються багато хто, щоб зробити фото статуї Свободи та Мангеттена з боку затоки. Він ходить з Мангеттена до Staten Island і назад. Пів години в один кінець. Ходить часто і місць досить багато. Потрібно вибрати сторону, з якої буде видно статую Свободи і тоді можна сфотографуватися на її фоні. Але якщо ви цілеспрямовано їдете подивитися на неї, то краще взяти спеціальний кораблик, який йде до самого підніжжя статуї Свободи, адже в реальності вона виявилася дуже маленька.

DDDmitrii DvornikovBonhamJohn · 30 жовт. 2012 р.Читати

Ми були дуже раді повернутися до Нью-Йорка: для Олени за останні місяці він став рідним, а я все ще був у захваті від цього міста. Першим ділом після повернення стало знайти мені житло на найближчі 5 днів у Нью-Йорку. Хостел — занадто дорого, в Олени зупинитися не вийшло. Ну добре, будемо шукати. Не повірите, але притулок я знайшов у хлопця з Таджикистану. В Олени є друг по роботі з Таджикистану, і він поселив мене до свого брата. Я йому досі вдячний, адже я зекономив купу грошей. Дякую вам за гостинність. Загалом так ми повернулися до НЙ, питання з житлом вирішилося. Олена вирішила решту днів підробити, адже як виявилося, поїздка до Вегаса вдарила по нашій кишені. Жив я на Staten Island, це острів за пів години їзди на поромі з Мангеттена. Пором цей називається Ferry і він, до речі, безкоштовний. Тож щодня я їхав близько 20 хвилин на поїзді до Ferry, потім пів години плив на поромі і тільки потім опинявся на Мангеттені. Але мене це нітрохи не бентежило, адже звідти відкривається чудовий вид на Мангеттен. Та ще ми не пошкодували по 30$ і купили собі проїзні на тиждень, щоб не паритися щодо транспорту. Це дійсно дуже зручно, якщо врахувати, що одна поїздка коштує 2,25. А на метро ми їздили добряче. Так, до речі про метро — на вигляд воно жахливе, там дико душно, в самому Нью-Йорку то душно, а коли спускаєшся в метро, то здається, що ти потрапив у пекло. Величезні щури вальяжно переповзають з одних колій на інші. Але проте я відразу ж закохався в це метро — дуже, дуже, дуже зручне. Можна дійсно потрапити практично в будь-яку точку Нью-Йорка, не ламаючи над цим голову і не витративши купу часу. Ну і у вагонах метро, як і в усьому громадському транспорті, є кондиціонер, тож спека там не така вже й страшна.

АГАлександр Горбачевmenus12 · 27 лип. 2010 р.Читати

Насправді, останнім часом все не так погано, коли на тебе дме вентилятор, зліва стоїть банка дуже холодного пива і з колонок грає новий альбом KoЯn. А до цього часу все було трохи сумніше. Почнемо з того, що я знайшов роботу. Офігенну роботу. Якби ще грошей за неї давали б… Суть: контора з ремонту комп'ютерної техніки шукає спеціаліста з ремонту ноутбуків, та й взагалі не тільки з ремонту. Все, що необхідно зробити – перевстановити Windows, просканувати хард-диски, почистити, встановити необхідний софт. Це робота? Це задоволення! Ну і пише він мені такий: «у мене є сім таких-то ноутів, їх необхідно вилизати і бла-бла-бла». Набагато цікавіша їхня система оплати: спочатку вони надсилають мені чек на суму, яку я запросив + екстра-бабло, яке я маю відправити через Western Union кудись у Каліфорнію (або кудись у той бік). Типу це гроші за доставку ноутів до мене і назад. Одразу виникають кілька питань: 1. Навіщо вони надсилають гроші до того, як я виконав роботу? 2. Чи потрібно виконувати роботу, якщо гроші вже прийшли? Не, ну бог його знає, в Америці і не таке зустріти можна. Може, якщо я зніму гроші і не буду виконувати роботу, вони мене з-під землі дістануть (а піндоси можуть), гроші-то я переводжу в готівку в банку, а у банку всі мої координати є. Гаразд. З моменту, як вони надіслали мені чек, минув місяць. Я вже й забив, чесно кажучи. Тим часом мій улюблений Bank of America (хай його прокляне JPMorgan Chase), двічі чи тричі надсилав мені нормальні картки, без яких я ніяк не можу подати на ID. Вся сатира полягає в тому, що і в тих, і в інших була моя стара адреса, на Manhattan Beach, в той час як я вже жив на Staten Island. Хоча капітан Равшан дав би мені знати, якби прийшла якась пошта для мене. В кінці я вже не витримав і подзвонив старому квартироздавачу. А він ніфіга не знає, він з дружиною і донькою тусує в іншому штаті і пошту дивитися, звісно, нікому. Будь проклятий той день, коли він все-таки приїхав і залишив хлопцям всю мою пошту. По-перше, мене зірвало в Бруклін аж о 9 ранку. Через дві години, коли я приїхав, почався дощ. Я знаю, що Равшан вже давно на роботі, дзвоню Дену. Дзвоню, дзвоню, дзвоню ще, profit. А дощ іде. Прокинувся він тільки тоді, коли я почав немилосердно стукати у вікно. Він сам погано розумів, що відбувається, тому що сам прийшов о 7 ранку додому з убивчої п'янки на Мангеттені. Я думав, що зайду, візьму пакет зі своєю поштою і піду далі у своїх справах. Півтори години переривав весь будинок. До Равшана не додзвонитися, Ден нічого не розуміє. Далі, коли я все-таки додзвонився до Равшана (який, до речі, теж спав на роботі), він сказав, що на дверях має висіти чорний пакет, звісно, ніяких пакетів ні на яких дверях не було. Буджу Дена, той взагалі нічого не знає ні про які пакети. Від безнадії я вже розбудив Азіза і запитав його. Той каже, що щось таке бачив, але вчора хлопці виносили сміття і могли викинути мій пакет теж. ІВНАТУРЕ! Я вибіг на вулицю і дивлюся: поруч зі смітником, під дощем лежить мій пакет. Причому тільки я заніс його додому, і чую, як приїхали сміттєзбиральники. Що ж я отримав? Я отримав чек від цих ремонтників. При тому, що я запитував у них $500 за роботу, чек був виписаний на $1500. Ще за пару днів до цього я прочитав в інтернеті про цих аферистів – їм потрібно, щоб людина переводила в готівку фальшиві чеки і залишок від запитаної суми відсилала самим аферистам. Ноутбуків не існує. Прийшли аж 2 банківські картки, і мать його на обох моє ім'я написано неправильно! Прийшли 3 пачки кави, які мені пообіцяли надіслати півтора місяця тому за участь в онлайн соцопитуванні. Оке. Пішов у банк, запитав про чек, справді фальшивий. Про картки питати вже не став, все одно марно. Пішов у мотовикл, думав, може проканає, не проканало, на всіх документах моє ім'я має бути однаковим. Пофіг, вирішив поїхати додому. 4 автобуси не зволили зупинитися і зважити на мою потребу виїхати з Брайтона. Але картки все одно міняти треба, дай думаю, зайду вже в нормальний банк на Staten Island, там напевно нормаль

IIrinaKseniaMoscow · 17 черв. 2009 р.Читати

Governors Island, Нью-Йорк За 5 хвилин від Мангеттена знаходиться невеликий Губернаторський острів (Governors Island), шматочок 19-го століття, що застиг у часі. Однієї прекрасної неділі, прочитавши про цей острів у якійсь рекламці, ми доїхали до даунтауна і сіли на пором, що йде туди. Того дня в рамках одного з літніх фестивалів там була п'єса Шекспіра, напівлюбительський театр просто неба. На цьому острові немає машин і натовпів туристів з фотокамерами. Туди приїжджають, щоб покататися на велосипедах дорогами без трафіку, влаштувати пікнік і подивитися на хмарочоси Мангеттена, які стоять прямо на долоні як макети. Але це далеко не все. Приїжджаючи туди, одразу губишся і навіть не одразу розумієш чому. Там панує атмосфера минулих століть. На цьому острові всі будівлі невисокі і побудовані досить давно; з колонами, ліпниною, серед розлогих дерев і петляючих доріжок, які не заковані автомобільними дорогами в прямі тротуари, вони виглядають як європейські садиби з пильним нальотом старовини. Хто в них живе? Що там було? Про це я прочитала пізніше. Тоді ми ходили трохи зачаровані і здивовані. П'єса Шекспіра, люди, що сидять на травичці, сонце, старовинні будівлі - хто каже, що в Нью-Йорку немає природи, той просто бачив не все. Отже, Губернаторський острів лежить за один кілометр від найпівденнішої точки Мангеттена, і, до речі, офіційно є його частиною (it is legally part of the borough of Manhattan). У літній час острів відкритий для відвідування і на нього можна потрапити, сівши на безкоштовний пором. Пороми ходять кожні півгодини або годину від південної точки Мангеттена, вони відправляються від будівлі Battery Maritime Building - це сусідня будівля зі Staten Island Ferry. Дуже багато хто бере з собою власні велосипеди, і, очікуючи посадки на пором, натовп ділиться приблизно порівну - «піші» і «люди з транспортом», де для кожного окрема черга. У п'ятницю на острові можна взяти велосипед у прокат безкоштовно (така система є і на Мангеттені в деяких місцях - ти береш байк, проводиш своєю пластиковою карткою, просто щоб залишити свої дані на випадок неповернення велосипеда, і якщо ти його вчасно повертаєш, з тебе не знімають грошей). З 18-го і по 20-те століття острів служив для військових цілей. Там знаходилися форти, військові укріплення, і відповідно будинки командуючого складу. До побудови в Брукліні першого міського аеропорту Floyd Bennett Field, передбачалося, що він буде побудований на Губернаторському острові. І там дійсно з 1950 по 1960 рр. розташовувалася невелика злітно-посадкова смуга для військових літаків. У 1985 р. за островом офіційно визнали його історичну цінність. У грудні 1988 р. там відбулася зустріч Рональда Рейгана, Джорджа Буша-старшого і Михайла Горбачова. У 2003 році військові передали управління островом владі штату Нью-Йорк за символічну суму в $1, і Губернаторський острів відкрили для публіки. Більше фактів та історій англійською (або українською) можете знайти у Вікіпедії: http://en.wikipedia.org/wiki/Governors_Island. Від себе ще раз додам, що це місце мало відоме звичайним туристам, там можна знайти абсолютно безлюдні галявини навіть у вихідні. Відмінні види, листівкова панорама, один з найкращих видів на Мангеттен. Ну і виводок гусей, що бредуть по полю, де на задньому фоні хмарочоси - це незабутнє враження! P.s. а ще я зустрічала американську дівчинку - наречену Чакі, у якої тато військовий, через це такі сім'ї дуже часто переїжджають; вона за свої 20 років встигла пожити або побувати майже у всіх штатах, а народилася і росла вона на цьому острові!

EExchangeexchangeiec · 29 трав. 2009 р.Читати

Нью-Йорк, Нью-Йорк Приїхали в Нью-Йорк Вау. Він приголомшливий! =)) Не пам'ятаю точно, що і як було, але пішки пройшов дуже багато + купив проїзний на день метро за $5, як виявилося - даремно =/ Випив за цей день чотири літри кока-коли і з'їв 5 бананів. Почав свій журнал доходів/витрат. Був на Broadway, 5th Avenue, Times Sq, в Central Park'у перекусив на траві, серед пари сотень офісних службовців і таких же як я туристів і всяких-всяких. Між людьми стрибають білки, взагалі місце красиве, хоча і витоптане місцями. Був на Wall Street, нічого цікавого, правда я туди дістався вже вночі =) Пам'ятаю тільки темні стіни нескінченних хмарочосів, вулиця нагадує похмуру тісну ущелину =) На заході сонця я прийшов до парку на самому носі Manhattan'а, звідти ходить безкоштовний пором на Staten Island. Подивився здалеку на статую з цього порома - пором майже цілком забитий туристами, які їдуть суто на статую свободи подивитися =)) Їдуть туди, виходять і відразу сідають на пором назад =) Я чогось заплутався і не встиг на ferry назад. Сидів потім на вітрі над затокою, намагався усвідомити, що відбувається... Була ідея з'їздити на brighton beach, подивитися і скупатися (ей, я вже три дні не мився!), але занадто пізно, в метро народу нікого, стрьомно далеко їхати. Тому brighton beach я залишив на зворотний шлях... Але у воду хочеться, знайду думаю фонтан, скупаюся. Годину шукав хоч який-небудь водойму, знайшов. У підсумку чорний полісмен дав мені зрозуміти, що так фонтан юзати не можна =/ Сцуко, я піду під квітковою поливалкою митися! Сказано - зроблено =) Переодягнувся в чисте, настрій знову хороший. На Times Square довго фоткався з восьминогом =) Кайфова штука! Всім навколо цікаво, що це я там таке на край бачка монтую... =)) На хмарочосі величезний біжучий рядок "Росія оголосила про початок виведення військ з території Грузії". Тут багато хто вважає, що Росія агресор, в телеку постійно це мусолять. Коротше о 3 годині ночі я встиг на станцію Port Authority. Її до речі на ніч закривають на вхід для тих хто без квитка. Можна ночувати, що багато хто і робить (правда криво, серце кров'ю обливається коли дивишся на них, скручених на сумках, газетках або просто на підлозі =)). Ну у мене часу випробувати спальник немає - мені потрібен автобус на Бостон. До речі черга і посадка тут зайняла близько години і маючи пінку/спальник/шмотки можна зайнявши місце в черзі на посадку, комфортно розміститися в стороні =) а не товпитися переминаючись з ноги на ногу як інші пінгвіни =) Настрій у мене прекрасний! Дорога до Бостона просто чудова, 10 з 10! Я відмінно влаштувався на двох сидіннях, і пінка стала в нагоді, плюс в автобусі прохолодно а я згадав що купував спеціальні теплі м'які шкарпетки =)) Температурний режим, освітлення, види з вікна - взагалі все - краще не уявити! Я люблю Greyhound автобуси!!

АГАлександр Горбачевmenus12 · 20 черв. 2010 р.Читати

Ну що ж, за два дні роботи на Staten Island капітан опанував безліч професій, як-от будівельник, садівник, столяр по гумі, чиєю бойовою зброєю є лезо O_o. Ще більше належить опанувати. Приємно працювати з людиною, яку ти розумієш, і яка розуміє тебе. Звісно, виникають розбіжності в плані підходу до снаряда, де капітанська російська душа хоче не те щоб схалтурити, але якщо блок гумової підлоги виступає на міліметр, то типу і хрін з ним)))) Але ні. Треба взяти всі 4 останні блоки і обрізати цей міліметр, причому крім як маленьким лезом, різати більше нічим. Ну, це дрібниці, звісно, в іншому працювати набагато приємніше, ніж у тій же Tatiana, бо тут поки зарплатою не ображали, годують непогано, і є про що поговорити і повчитися (в плані друкарської справи). Вчора був вихідний, який був проведений воістину по-капітанськи! Був здійснений завершальний рейд з подачі документів у Camp, і типу як з понеділка капітан вступає на навчання, проте якщо в групі буде переповнення, то я піду тільки з наступного тижня. Далі був похід по магазинах за шмотками, де я взяв собі класні шорти і перші в своєму житті кеди (ну і по дрібницях, майку, шльопанці, щоб на пляж ходити). Можу від щирого серця сказати, що 150 баксів були витрачені із задоволенням. Капітанське око зірке! Поки капітан намотував кола на вході станції Church Ave., шукаючи дріб'язок (на Church метромати ніколи не приймають купюри чомусь) і розмовляючи по телефону, помітив безгоспні 20 баксів, підхопив, звалив і був такий xDDD. А погода все нашіптувала... ...і послухавши її, я вперше за час тут проведений звалив на пляж. Позагорав, скупався, коротше 2 години кайфував. Трохи пізніше, ввечері, капітаном Ravshan було висунуто пропозицію піти і дати по пиву. Немає для цього кращого місця, ніж наш минулий дім. 20 поверх, проліт між будинками, вітерець, і раптом РАПТОВО O_o, починають довбати тисячі феєрверків недалеко від нас, на boardwalk. Хрін його знає, що у них було за свято, але зате можна було сидіти пити пиво вже без докорів сумління, мовляв свято))))). І наостанок, рекомендації тим, хто досі вважає, що Brighton Beach гниле місце і робити там абсолютно нічого – знайдіть велику товсту бетонну стіну (можна цегляну), відійдіть метрів на 200 і з розгону ВБИЙТЕСЯ ОБ ЦЮ СТІНУ. Coney Island місце історичне і неймовірно красиве. Навіть Manhattan не залишає такого естетичного відбитка. Тож не дарма ми тут живемо.

АГАлександр Горбачевmenus12 · 16 черв. 2010 р.Читати

Капітан любить домашніх тварин, але коли вони заводяться без його відома… Повертаючись до посту про переїзди, згадаймо, що в процесі переїзду ми виявили безліч предметів інтер'єру. Досі не можемо натішитися. Однак є і зворотний бік у такої халяви. Взагалі все почалося з того, що якось з початку тижня було відчуття, що звідкись з'являються невидимі комарі… потім я перестав звертати увагу. Після тижня цих незрозумілих відчуттів, прокинувшись вранці весь червоний, я НАСПРАВДІ ЗЛЯКАВСЯ. Злякався тому, що було незрозуміло, через що це все відбувається. Чи то з'їв щось не те, чи то дідько його знає. Ситуацію погіршили вихідні. Звісно, першою думкою є – треба валити в лікарню. Тим паче, що в мене є страховка. Ну і що мені ця страховка? Вони комусь тут потрібні? Дзвонимо в InterExchange в НЙ – “У нас вихідний, відпочивай бро”. Дзвонимо в ЦМО Тюмень – те саме. Читаємо саму страховку, дзвонимо за номером, який вказаний там – взагалі не додзвонюється. LOL! Чудово, раз всі так рвуться мені допомогти… дзвонимо в найближчий госпіталь: - Здрастуйте, є тема зайти до вас на чарку спирту, розплатитися можу своєю страховкою на 50 кілобаксів. - Американська? - Ні. - Тоді ми клали на твою страховку. Хочеш, ми тобі нашу місцеву можемо зробити, будеш за прийом по 20-30 баксів всього віддавати. - Вже спотикаюся об поріг, боюся не встигну до вас. Грошей якось теж викидати не хочеться незрозуміло за що. Подумав, може само пройде. Пошарив в інтернеті на предмет того, що це може бути, і прочитав там щось подібне «в ліжку своєму пошарся, а не в інтернеті». Перевертаю свою халявну розкладачку, а там халявний зоопарк виявляється! Різної породи, забарвлення… Ну, я був безумовно радий, по-перше тому, що це не африканська чума, по-друге – у мене з'явилися домашні тварини! Посидівши ніч на стільці, капітан подумав, що у нього просто не вистачить крові прогодувати таку велику сім'ю. І як у казці, про те як батьки вивели своїх дітей у ліс, щоб їх з'їли вовки, так і я зранку витягнув розкладачку на вулицю, і піддав всю сім'ю анафемі. Причому на цих клопах прямо було вигравіювано – Зроблено в СРСР. Мабуть, вони іммігрували разом з радянськими переселенцями. З такою породою боротися треба виключно радянською методикою – 10 чайників крутого окропу. Однак другу ніч я теж ночував на стільці, бо поки розкладачка стояла і сохла, раптово пішов дощ. Щодо будинку і кросівок. Пошуки роботи почали приносити плоди. Капітан додзвонився до чоловіка, якому потрібно привести в стан стояння його копіювальну техніку. Окей. Місце розташування: Staten Island. Коли-як спросоння на 4-х трейнах і одному автобусі я дошкутильгав до цього Staten Island. На зупинці мене підхопив дідок, років 70, звуть Олександр, виходець із західної України. Ми поїхали до нього додому, через будівельний магазин. Крім налагодження апаратури, першочерговою справою була побудова будиночка на його задньому дворі, куди він хоче поставити боксерську грушу, щоб займатися xDDD. Коротше, замість профільної праці сьогодні капітан був у ролі дачного будівельника. Підготовка землі, вирівнювання блоків і збірка каркаса зайняла приблизно 8 годин. Вийшло цілком непогано. Як доробимо, викину фотку. Капітан трудився аж до того, що лівий кросівок порвався впоперек O_o. Завтра знову їхати туди. Радує те, що там робота завжди різна, але завжди є.