Філадельфія: Гід, ціни та безкоштовне житло · 2026

VBValeryia Brazdetskaya9 груд. 2019 р.Читати

Що я можу сказати з приводу Філадельфії? Філадельфія, якщо вірити інтернету – 5-те за величиною місто в Америці, де проживає разом із передмістям близько 6 млн осіб. Крім того, це одне з найстаріших міст у США, тому тут досить багато пам'ятників та історичних місць. Наприклад, тут підписали конституцію та декларацію про незалежність США, чим жителі дуже пишаються. Західна частина міста називається Old City, звідки воно й почало розвиватися. Тут ви знайдете багато старих пам'ятників, історичних будівель та затишних кафе. У цьому районі й знаходиться знаменитий Independence Hall (у ньому була підписана перша Конституція США). Центральна частина міста вразила мене, звісно ж, хмарочосами. До цього хмарочоси бачила тільки в Moscow City, вже чекаю не дочекаюся поїздку в Нью-Йорк. До речі, на фото зображений не просто фонтан, а справжній гейзер, який знаходиться прямо в центрі міста. На мою думку, найкрасивіший район – Art Museum. Це знаменитий музей, до якого бігав Роккі Бальбоа. Звідси відкривається чудовий вид на центр міста. Усі туристи поголовно стоять із піднятими руками на rocky steps, щоб зробити знамените фото. На жаль, у Філадельфії ми були менше доби, але встигли відвідати головні пам'ятки міста, такі як: Independence Hall та Дзвін Свободи, прогулятися парком кохання, знайти білоруський прапор на алеї прапорів та насолодитися прекрасним видом поруч із арт-галереєю.

KBKatsiaryna Bohush29 лист. 2015 р.Читати

Наступним кроком стало місто Філадельфія. Це була дивовижна поїздка з купою вражень та емоцій. Музеї, фонтани, архітектура, величезна кількість університетів, милих дизайнерських закладів, кафешок, забігайлівок, вуличного стріт-арту, не до кінця зрозумілих сюрреалістичних монументів, хмарочосів, дивовижно одягнених перехожих – все це викликало дикий захват! Люди здавалися такими вільними та відкритими! Хтось займався йогою в парку, розклавши на траві гімнастичний килимок, хтось просто засмагав, хтось читав книгу, хтось годував білочок, які, на подив, поводилися як ручні – в той момент я відчула себе частиною справжнього американського життя. У США мені вдалося відзначити своє американське повноліття – 21 рік. Це було шалено весело, в колі всіх моїх нових друзів з різних країн і, в тому числі, американських. Я з упевненістю можу сказати, що це був мій найбільш незабутній і незвичайний День народження! У дні, вільні від роботи, ми збиралися з хлопцями на задньому дворику, робили барбекю, смажили на вогнищі американські зефірки, розповідаючи один одному історії зі свого життя. Асортимент товарів в американських супермаркетах не переставав вражати: полиці просто ломилися від «товарів для ледачих». Там можна було знайти все-все і навіть трохи більше. Хоча американською їжею я була зовсім не вражена, а навіть навпаки трохи розчарована, тому що вона дуже unhealthy і напхана всякою хімією, але й приємні смаколики-солодощі в магазинах теж можна було легко відшукати. Дуже здивувало, що фастфуд в Америці не особливо-то й смачний, попри те, що Америка є прародителькою фастфуду в усьому світі. Wildwood я згадую з особливим теплом і трепетом, тому що провела в ньому більшу частину свого американського тріпу і дуже звикла до Wawa – мережі продуктових магазинів, куди ми бігали за смачнющою selfmade кавою, сендвічами та розмовами з привітними американськими працівниками, до таких милих вуличок і будинків, до такого спокійного і розміреного життя невеликого містечка, до Dunkin’ Donuts з їхніми спокусливими на смак і вигляд пончиками. Ох, як же я сумую! На boardwalk взагалі завжди відбувалося щось неймовірне. Величезна кількість місцевих жителів, J-1 студентів і просто американців, які приїхали відпочити. Там можна було зіграти в різні ігри, відчути себе гангстером, переодягнувшись у відповідний костюм, або перевірити свою удачу в суперечці з ігровими автоматами, проїхатися на американських гірках, провести цілий день у водному парку атракціонів, з'їсти свіжоприготований шоколад, зроблений при тобі, значні за своїми розмірами яблука в карамелі, зробити собі пірсинг або тату, купити футболку або чохол для телефону зі своїм фото за пару хвилин, спробувати найкращу піцу міста або просто прогулятися, вдихаючи океанське повітря.

KBKatsiaryna Bohush29 лист. 2015 р.Читати

Наступною була поїздка до столиці Америки – міста Вашингтон. Це місто вразило мене, насамперед, своєю архітектурою. У моїй пам'яті столиця Америки залишиться як місто-музей. На кожному кроці – величні будівлі з колонами, всілякі музеї архітектури, Національна галерея мистецтв і наук, музей журналістики та новин, Національний музей авіації та космонавтики, музей американських індіанців та американської історії, музей африканського мистецтва, музей пошти та багато інших. Якщо порівнювати Вашингтон і Нью-Йорк, то, за моїми відчуттями, це два абсолютно різні міста, зовсім не схожі одне на одного. Вашингтон має більш аристократичну, розмірену красу. Вичищені до блиску вулиці, парки з ідеально підстриженим газоном – просто рай для перфекціоніста. Побачити вдалося багато, ось тільки Капітолій – головний стратегічний об'єкт захоплення інопланетянами у всіх фільмах – як на зло, виявився на реконструкції, тому ми не змогли повною мірою насолодитися граційністю його знаменитого купола. Зате нам пощастило відвідати меморіальний парк, обійти практично всі музеї і просто зануритися в атмосферу столичного американського життя. Наступною була спонтанна і грандіозна поїздка на американський футбол на стадіоні Metlife недалеко від Нью-Йорка, на гру New York Jets і Philadelphia Eagles. Я дуже давно мріяла побувати на матчі з американського футболу і, нарешті, мені вдалося здійснити свою мрію. Емоції настільки переповнювали мене, що я стрибала від щастя як божевільна, радіючи всьому, що відбувається. Все насправді було як у кіно!

SRSergei Ruban14 лист. 2015 р.Читати

Побачивши все, що потрібно у Вашингтоні, ми недовго думаючи вирушили до нашого наступного пункту призначення, Філадельфії. Отже, місто – Філадельфія, погода – завжди сонячна. Філадельфія стала для нас центром шопінгу. Річ у тім, що ми випадково забрели в магазин, де продавали брендові речі за дуже низькою ціною. А речей було багато. Дуже. І вийшло так, що половину свого часу у Філадельфії ми витратили, розглядаючи сорочки, піджаки та краватки. (Shut up and take my money). Зголоднівши, ми кинулися шукати місце, щоб втамувати голод. І знайшли таке. Суть цього кафе була в тому, що кожен шматочок піци продавався за долар. Але головна фішка, що абсолютно всі стіни були обклеєні стікерами, на яких були написані різні думки від різних відвідувачів. Нам це здалося дуже атмосферним і як мінімум оригінальним. Ми не залишилися осторонь і залишили нагадування про себе. У Філадельфії у нас зовсім не вийшло побачити пам'ятки. І справа зовсім не в нас, справа в фестивалі «Made in America», що потрапив під наше перебування, через який закрили весь центр міста. Але ми не засмутилися, адже ми були ситі, а в сумці лежали брендові речі, за які в Росії довелося б заплатити непристойну суму грошей. Наступного дня нам потрібно було вирушати до Нью-Йорка. І в цей момент, я, напевно, вперше за все літо зненавидів одиниці вимірювання та формат часу в США. Для тих, хто не знає, в Америці використовуються абсолютно інші, логічно необґрунтовані одиниці вимірювання. Також вони використовують 12-годинний формат часу. І ось, я, замість того, щоб купити квиток на 9 ранку, купую квиток на 9 вечора. А це означає, що ми проводимо ще один день у Філадельфії; умова, яка нас категорично не влаштовувала. І нам довелося купувати ще один квиток і вирушили туди, звідки почали. (Comeback) Отже, місто – Нью-Йорк, настрій – пригнічений. Заїжджаючи в Нью-Йорк, я розумів, що залишилося всього два дні до того, як ми повернемося в Росію, і ця думка не покидала мене до самого вильоту. Першим ділом ми вирушили туди, де можна було просочитися російським духом – Брайтон-Біч. Нас насамперед цікавило, що це за місце і чи настільки там все по-російськи? Виявилося, що так, але є одна проблема. Росія на Брайтоні – це Росія 90-х. Маленька Росія здалася нам дуже сумною, похмурою, нецікавою. Люди виглядали нещасними, молодь майже була відсутня. Дивлячись на все це, мені захотілося повернутися в Америку, і ми так і зробили. Другий день у Нью-Йорку ми провели, прогулюючись Бродвеєм. Було відчуття, що ти тільки вчора сюди приїхав і проходив цими ж місцями, але насправді це було далеких три місяці тому. І з кожним разом мені ставало все більш радісно згадувати всі ті місця, які ми пройшли в Нью-Йорку. Може, в цьому і полягає магічна сила цього міста – чим більше ти думаєш про нього, тим більше ти його любиш. На самому початку я сказав, що Нью-Йорк розчарував. Ні, все-таки, Нью-Йорк зачарував. І як у нього це виходить? Подорож підійшла до кінця, і командир рейсу Нью-Йорк – Москва привітав нас і побажав вдалого польоту. Те ж саме пізніше зробив командир літака Москва – Тюмень. Отже, місто – Тюмень, відчуття – Ну ось і все...

BSBulat Shaydullin1 лют. 2015 р.Читати

З самого початку це місто було лише перевалочним пунктом між Вашингтоном і Бостоном. Взагалі, не хотів сюди їхати (і досі вважаю, що потрібно було залишитися у Вашингтоні ще на 1 день і подивитися всі музеї), але на ранковий автобус я вже не сів, а квиток Філадельфія-Бостон ніхто не скасовував, тому довелося їхати з Девідом на машині. Порада: Якщо ви подорожуєте на машині, будьте уважнішими! Пропустити потрібний поворот на трасі - значить, втратити близько години часу для того, щоб повернутися назад і заїхати заново. Вивчаючи карту і матюкаючись усіма словами, що знаємо, ми намагалися об'їхати Tolls (це такі пункти на дорогах, де потрібно заплатити, щоб проїхати далі). О пів на шосту вечора ми приїхали в місто (зрозуміло, всі музеї закрилися о 5). Подивитися у Філадельфії можна рівно 2 речі - Дзвін Свободи і Хол Незалежності. Ну, добре, ще статую LOVE. Дзвін ми побачили, Хол - тільки зовні, всередині були якісь роботи і туди не пускали. Раз вже нас занесло в це місто, потрібно спробувати "Філадельфія чіз стейк", подумав я. Як ви думаєте, скільки часу потрібно, щоб 2 більш-менш дорослі людини знайшли "Філадельфія чіз стейк" у Філадельфії? Правильна відповідь - 1 година 20 хвилин) Якраз, поки ми поїли, почалася злива і ми вирішили повернутися до машини. І раптово, без будь-якого попередження, 1700 абсолютно голих людей на велосипедах вирішили проїхатися головними вулицями міста! Такі справи. Шукати житло на 1 ніч не мало сенсу, тому ми поспали на гарній парковці. Дуже незвичайний досвід) Філадельфія - місто, де знімався знаменитий фільм "Роккі Бальбоа". Девід займався боксом, це його улюблений фільм, тому ми поїхали до тих самих сходинок, на які піднімався Роккі, і з яких відкривається приголомшливий вид на місто. Поївши якоїсь шкідливої їжі, ми доїхали до автобусної станції і попрощалися. Не очікував такого від цього міста, але було весело) Попереду був Бостон.

ЭБЭмиль Бурков15 груд. 2017 р.Читати

Перш ніж вирушити на Захід, ми мали в запасі кілька днів, які могли провести на власний розсуд. У Нью-Йорку ми вирішили не сидіти, і за пару миттєвостей був заброньований автобусний тур. Маршрут туру був наступний: Філадельфія – Вашингтон DC – Ніагарський водоспад. По дорозі ми також заїхали у парк Воткінс-Глен, музей скла і побували на кордоні з Канадою. Спочатку все пішло не за планом. Автобус з Кейп-Кода до Нью-Йорка виявився зовсім іншим автобусом і приїхав не туди, куди потрібно. Замість цього ми опинилися в сусідньому штаті. У нас була пара годин до відправлення автобуса, а ми перебували невідомо де і абсолютно не знали, що робити. Був дуже ранній ранок, і запитати цього разу було ні в кого. Google підказав, що ми знаходимося недалеко від якоїсь станції метро. Що це за метро і куди воно їде, ми не знали. Вирішили просто піти туди і запитати у працівників станції. EZ ride На щастя, тут можна було сісти на поїзд прямо до Брукліна, а звідти ми вже могли якось дістатися до нашого автобуса. Якось розібравшись у напрямках, ми сіли в поїзд і вирушили до Нью-Йорка. До моменту, коли ми опинилися в Брукліні, ми усвідомили, в якій дупі ми знаходимося. Часу було обмаль, на тур ми вже не встигали. Довелося якось дзвонити і писати нашому гіду: «Соррі, ми трошки запізнимося, почекайте нас, будь ласка». Коли ми сіли в наступний поїзд прямо до автобусної станції, гід вже почав наззвонювати і писати безперервно. Зрештою, коли ми дісталися місця відправлення, автобуса вже не було. І знову нам нереально пощастило. Мій попутник примудрився знайти за пару метрів від нас китайський автобус, який збирався якраз до Філадельфії. Це був наш шанс! Заплативши якісь 12 баксів, ми застрибнули в автобус і написали гіду, що наздоженемо їх там. Наздогнати нам їх все ж вдалося, і вибігаючи з одного автобуса, застрибуючи в інший, ми врятували своє становище. Філадельфію подивитися толком не вийшло, оскільки до нашого приїзду вони вже збиралися рухатися далі. Але надалі тур пройшов без пригод. Філадельфія: привіт, бувай Столиця США мені дуже сподобалася. Все було ідеально чисто і доглянуто, будівлі виділялися своєю архітектурою, а на вулицях зустрічалися машини ФБР :) Цього разу без запізнень, надалі будьте обережніші У Вашингтоні мені б хотілося побути довше. Незважаючи на те, що ми встигли подивитися на Білий дім, «Олівець» (Монумент Вашингтона), Пентагон і пам'ятник Лінкольну, мені було все мало. Душа прагнула пригод і досліджень. Треба коли-небудь повернутися і закінчити розпочате. Олівець здалеку виглядав навіть краще, ніж зблизька Старина Лінкольн Наступною зупинкою став Ніагарський водоспад. Види зверху захоплювали дух. Цей водоспад справді прекрасний! На нього варто подивитися в реальному житті, враження фотографією не передати. До речі, вночі там вмикається підсвічування, і виглядає він зовсім по-іншому! Вид вдень. Нічний спойлерити не буду :) У тур також входив невеликий фільм про історію Ніагарського водоспаду (досить цікавий), а також ми сплавали на човні впритул до нього. Не знаю, як мій телефон не знесло водою, але промокли ми до нитки. Не допоміг навіть плащ, який видавався всім на вході. Тож для нормальних фотографій знизу візьміть до камери захист від води. Незважаючи на те, що тур був досить короткий, приємно було відчути цю атмосферу нескінченної поїздки. Можна було увімкнути музику, сидіти і дивитися у вікно, розмірковуючи про різноманітність місць в Америці. Недалеко від Ніагари Парк Воткінс-Глен Після туру ми задоволені повернулися до Нью-Йорка, і наступного дня вирушили в аеропорт. Після приїзду ми повинні були взяти орендовану машину, зустріти знайомих дівчат з нашої групи і вирушити підкорювати Західне узбережжя.

YTYauheni Turavets15 груд. 2017 р.Читати

Поїздка до Філадельфії (штат Пенсильванія), де я провів понад 10 днів, виявилася незабутньою. Дехто каже, що історія США починається саме з Філадельфії. Центральна частина міста — тому підтвердження. Красива архітектура, центральна бібліотека, будинок відомого Бенджаміна Франкліна, бізнес-центр із хмарочосами — все це ви знайдете у величезній, але водночас затишній Філі. Ну і, звісно, я не міг обійтися без хокею. Побачити гру команд НХЛ на власні очі було моєю давньою мрією! Вражаючий матч, у якому Philadelphia Flyers виграла в овертаймі у New-York Rangers з рахунком 5:4! Саме там я дізнався, що будь-який спортивний захід для американців — це свого роду маленьке свято. Кумедно, що на матчі вони пили пиво і їли свої улюблені бургери. У нас такого не побачиш. Як і не побачиш людей, що спокійно лежать прямо на асфальті, газоні чи лавці, а американці спокійно проходять повз. Таке відчуття, що в Америці це в порядку речей. Чесно кажучи, дикувате і трохи шокуюче видовище. Чудово проводжу час за переглядом хокейного матчу Центральна частина міста Затишна Філа

NONatalia Oshanina14 груд. 2017 р.Читати

У всіх різне ставлення до цієї частини програми. Хтось обмежується Нью-Йорком, хтось їде в круїз на Багами, хтось купує студентський тур «все включено». Ми ж планували охопити максимум власними силами (раз потрапили в Америку, то треба гуляти), витративши при цьому якомога менше грошей. Тим, хто прагне того ж, можу порадити лише одне – продумуйте все заздалегідь. У штатах досить дешеві внутрішні перельоти, на які, до того ж, бувають знижки, а аеропорт може знайтися навіть у невеликому містечку. Виручають і компанії прокату машин, і міжміські автобуси. Але треба пам'ятати, що основний транспорт у США – це особистий автомобіль, і вибратися з деяких міст може бути дуже складно. Подумайте про це при виборі місця роботи. Ну і звичайно, подорожуйте компанією: це не тільки заощадить бюджет, а й додасть поїздці веселощів. Спочатку ми домовилися з роботодавцем, що закінчимо роботу 5-го вересня (День Праці того року випадав на 4-те, він вважається останнім днем курортного сезону, що приносить багато грошей і вимагає багато робочих рук). Але зворотні квитки були куплені на 16 вересня, і одинадцяти днів було явно мало на всі наші грандіозні плани... Тому, по-перше, ми зробили кілька виїздів посеред літа, а, по-друге, звільнилися на тиждень раніше. Першим серйозним виїздом стала поїздка на Ніагарський водоспад на початку серпня. Ніяких організованих турів, тільки самі! П'ять осіб примудрилися взяти два вихідні в один час, знайти неймовірне житло на одну ніч (про це я розповім далі), орендувати машину в сусідньому місті і подолати вісім годин дороги в один бік. У нашій компанії було два водії – я і Соня. Це дало нам можливість змінюватися в міру необхідності: чотири години веду я, чотири – вона. До речі, нічого крім російських водійських прав у штатах не потрібно, і якщо вони у вас є, то обов'язково спробуйте сісти за кермо в США. Це ні з чим не порівнянне почуття – траси через всю країну, де попутки обганяють тебе, якщо їхати повільніше 130 км/год. Ідеальний асфальт, неймовірні пейзажі, інфраструктура, покликана зробити подорож максимально комфортною... Дороги США нікого не залишать байдужими Але повернемося до Ніагари. Як житло ми вибрали... справжній американський трейлер! Так, на Airbnb можна знайти і не таке. Його власники вирішили почати бізнес зовсім недавно, і ми виявилися лише третіми гостями. Так, прямо на приватній ділянці, поруч з будинком, так, з усіма зручностями! Вночі ми смажили маршмелоу і сосиски на багатті, співали пісні під гітару і спали так міцно і безтурботно, як ні разу під час робочих буднів. Саме в таких трейлерах подорожують американці з сім'ями Захоплення від заселення змінилося захопленням від водоспаду. Одна наша подруга відмовилася їхати, сказавши: «вісім годин дороги заради того, щоб постояти і подивитися на водоспад?» – і вона дуже помилилася. Внутрішній туризм розвинений в Америці так, як, може бути, ніде в світі. І, якщо ти приїхав на Ніагарський водоспад, ти точно знайдеш, чим зайнятися. Відразу після заселення ми понеслися до Ніагари: прибігли буквально за хвилину до відправлення останнього Maid of the Mist – кораблика, що підпливає прямо до підніжжя водоспадів. На удачу, він був майже порожнім. Його величність Ніагарський водоспад. Хмарочоси на горизонті – вже Канада Ввечері водоспад загоряється всіма кольорами веселки, а в небі дзвенить грім від феєрверків – в який би літній день ви не приїхали. Вранці краще йти на наступний «атракціон» – Cave of the Winds. Насправді, печери там давно немає, зате є столітній ліфт прямо в скелі і дерев'яні пандуси, що дозволяють пройтися прямо під крижаними струменями водоспаду. Повірте – це того варто. Дощовики і спеціальні шльопанці входять у вартість квитка – але ви ж не думаєте, що це рятує від води? Наша поїздка однозначно вдалася. Навіть дорога була в задоволення: ми слухали музику і співали пісні, готували один одному бутерброди і ділилися враженнями від Америки... Другим виїздом стала поїздка до Філадельфії на мій день народження. За день до нього ми з Мішею зві