Доба: Гід, ціни та безкоштовне житло · 2026

VViktormorfeus929 · 5 лист. 2010 р.Читати

Поїхати до Каліфорнії на машині… про це ми мріяли з самого першого дня в Америці. Але тільки мріяли, на жаль. Зізнатися чесно, я до кінця не вірив у реальність цієї затії. Якось занадто далеко знаходилася ця Каліфорнія. Але вже ближче до кінця літа все стало реальнішим – машина у нас була, права у мене теж, грошей підзбирали трошки, платили нам добре + мені, нарешті, виплатили страховку. Хоча цього було дуже важко домогтися. Я сам, один, у чужій країні, без адвоката, «вибивав» гроші у страховій компанії. Майже пів літа «вибивав». І «вибив»! Пересилав їм всякі фотографії, скани моїх біллів, їм не подобалася якість тощо. Але в кінці сталося диво, і мені прислали чек на $3500, що вже, я думаю, було непоганим досягненням. Звичайно, я міг би отримати набагато більше. Але я був задоволений і цим. Ці гроші дозволили нам уже цілком реально говорити про поїздку до Каліфорнії. І ми почали планувати. Спочатку, хто поїде – зупинилися на варіанті 4 людини, я, брат і вирішили взяти 2 знайомих дівчат, щоб веселіше було і щоб на бензин вистачало)) Потім маршрут – так, як нам треба було забрати дівчат з Myrtle Beach (South Carolina), вирішили через Louisiana, Texas, New Mexico, Arizona. Якраз там проходила дорога Interstate 10 (найшвидші дороги в Америці це якраз інтерстейти). Їхати вирішили по цій дорозі. Планували доїхати до Каліфорнії, роблячи всього дві зупинки, щоб поспати, і то другу зовсім ненадовго. Планували за три дні доїхати з Myrtle Beach до Los Angeles. Складна затія, скажу я вам. Ми хотіли зробити довгу зупинку в Houston (Texas), щоб поспати і потім десь у горах зробити коротку зупинку, і потім без зупинок їхати до Los Angeles. Жити ми планували у людей з проєкту couchsurfing.org. Хто не знає, що це таке – кілька слів. Couchsurfing.org – це соціальна мережа в інтернеті, де зареєстровані люди, готові до нових контактів і знайомств. Ці люди готові приймати вдома інших людей з цього проєкту абсолютно безкоштовно, просто їм це подобається. Цей проєкт мені знайомий, оскільки в нашу минулу подорож з братом автостопом по Європі, ми жили саме у таких людей. Тож житло було вирішено шукати там. В Америці знайти житло на couchsurfing.org виявилося набагато простіше, ніж у Європі. Ми без проблем знайшли житло на одну ніч у якогось чоловіка і житло на 3 ночі в Los Angeles у якихось двох дівчат (це ми тоді так думали :)). Далі Los Angeles ми вирішили не планувати, або спланувати вже в дорозі. Чесно кажучи, ми трохи побоювалися, що з нашою «бричкою» може щось трапитися – старенька вона трохи була + за літо нам все-таки довелося самим поміняти одну більш-менш серйозну деталь. Тому вирішили, що поки планування вистачить. Зібрали валізи, закінчили працювати, попросили нашого Алекса позичити нам запаску і велику валізу на верх машини, щоб туди маленькі скласти і поїхали в Myrtle Beach до дівчат. До вечора спокійно туди дісталися. Повечеряли, випили пива (це виявилося вже традицією в Америці) і лягли спати, оскільки о 3 годині ранку (чи ночі?) мала початися найдовша і найзахопливіша подорож у нашому житті...

ААндрейminsk_8186 · 31 жовт. 2009 р.Читати

Ось нарешті настали наші перші робочі дні. Потихеньку починаємо втягуватися в бродяче ярмаркове життя. Я досі не говорив: ми з Юлею будемо працювати на пересувних ярмарках. Трохи докладніше поясню, що це означає. В Америці в різних містах у різну пору року постійно відкриваються ярмарки, тут це дуже популярно. У кожному поважаючому себе місті є спеціальні місця, де все це організовується. Заздалегідь, перед початком сюди з'їжджається велика кількість вантажівок і автобусів, люди починають збирати атракціони, каруселі, кіоски фаст-фуду, у спеціальні загони привозять домашніх тварин: коней, корів, ослів, кроликів та багатьох інших. Як правило, з року в рік ярмарки проходять у певний період часу, тобто місцеві жителі знають, що в таких-то числах відкривається ярмарок. Це дуже популярно, і люди приходять сім'ями. Організатори продумують розважальну програму: концерти знаменитостей, автомобільні гонки, показ тварин, конкурси. Трейлери працівників, які працюють і обслуговують ярмарок, стоять трохи в іншому, спеціально обладнаному місці. Що стосується нашого боса, то це у нього сімейний бізнес, на який працюють майже всі члени сімейства. Їм це дуже подобається, це їхній спосіб життя, і це варто засвоїти відразу, щоб не було непорозумінь. Коли ми приїжджали, я уявляв, що на мене чекає. Я знав, що для американців я якийсь російський студент, ніхто, білий аркуш. Тому ніяких рожевих ілюзій не відчував. Я знав, що чекає важка праця, і що тільки хорошою роботою я зможу домогтися поваги до себе. У перші дні роботи мене поставили працювати в найстаріший трейлер сім'ї - Meatball. Мій сусід по кімнаті Елл показав, що і як робити. Поки я смажу чіпси. Але нічого, мені все подобається, тільки важкувато поки стояти весь день на ногах. Всі постійні працівники до цього давно вже звикли, впевнений, я теж впораюся. Юля працює в сусідньому трейлері з продажу Elephant Ears, з нею іноді працює безпосередньо наш бос Раян, він не власник бізнесу, але ми в підпорядкуванні у нього, приємний чоловік. До англійської трохи починаю звикати. Скоро напишу продовження. Фото дивіться у фотоальбомі.

DDariamiata_breath · 28 жовт. 2009 р.Читати

Я скасувала свої квитки на материк. Передбачалося, що я добре зароблю і поїду подорожувати Америкою: Нью-Йорк, Вашингтон, Ніагарський водоспад, Нью-Йорк... і додому. Але я перенесла, щоб довше насолоджуватися тією стабільністю та добробутом, які в мене нарешті з'явилися. Робота в ресторані та на Гілберта приносить мені рівно стільки грошей, скільки мені потрібно, щоб здійснити свій план-мінімум - ноутбук, валіза одягу і кілька дрібниць "чисто для себе". Плюс, природно, Señor Frog's. Вчора були вдома в Антона (того самого, чий друг допоміг мені влаштуватися в Señor Frog's) - робили барбекю, пили віскі з колою... вірніше, віскі і трохи коли... Я напилася перед роботою.... Костя міркував про різницю в цінах на екстазі, Юрка намагався вирішити питання зі своєю візою, що я йому робити не давала, бо стала дуже милою =). Потім був наш перший спільний робочий день у Señor Frog's. "Мій компаньйон" - жаба Кенні (взагалі-то його звали Цвєток і він був болгарином, але для простоти всі називали його Кенні) звільнився з ресторану, тому що почався навчальний рік у коледжі. І я швидко прилаштувала на це місце Юрку, тому що стояти внизу одній з меню жахливо нудно. Тепер будемо стояти разом - не робота, а задоволення... =) Юрці найбільше подобалося фотографуватися з симпатичними американками, а ось діти (особливо маленькі японські дівчатка) його боялися і плакали... деякі навпаки поводилися агресивно і били. Ще він весь час здувався, що приводило нашого нового хоста Волтера в жах. Я з Юркою не постояла ні хвилинки - всі останні дні Карлітос ставить мене нагорі... не знаю, з чим це пов'язано, думаю, він задоволений тим, як я працюю... це приємно =) Хоча тепер було б набагато краще стояти внизу з Юркою і посміхатися... але нічого не вдієш =). А потім вимкнулося світло... американці були в паніці.. Люди не могли користуватися ескалаторами, інваліди не могли виїхати на ліфті, офіціанти не могли розібратися з рахунками, оскільки не працювала жодна електронна машина... Менеджери бігали з ліхтариками і виводили людей з ресторану... Наші офіціанти добули з підсобки гітару і грали лабамбу, а потім розпилювали на людей вміст вогнегасників... текіла як і раніше рікою лилася)) До цього треба додати, що на цей день припала мега-крута серферська вечірка, куди прийшла купа старперів-серферів старої закалки і вони завдавали додаткових незручностей... я боялася, що мене відпустять раніше (а мені дуже потрібні були відпрацьовані години) і стала протирати меню в повній темряві... через півгодини все одно відправили додому =). А вдома вже чекав на мене мій Frog і ми пішли до Почо (старого мого господаря, у якого я роздавала флаєри) їсти тако) Я щаслива =)

Якщо зірки запалюються, значить це комусь потрібно... А вже в Америці вони запалюються щосекунди. У найперші хвилини перебування в Америці, Нью-Йорку нам пощастило зіткнутися в JFK із солістом Gym Class Heroes. І тоді я одразу зрозуміла, що перебуваю в Америці, країні свободи. Країні, де збуваються мрії та бажання, де все може стати реальністю!!! Адже насправді, якщо вже ти станеш знаменитим у США, значить тебе знатиме весь світ. Недарма всі, та що там всі, зірки всіх країн навіть, мріють про те, щоб потрапити в Америку, зробити щось, щоб тебе помітили, щось, про що б дізналися всі. Стати знаменитим... Америка дає їм таку можливість. Тут немає нічого неможливого. Impossible is nothing!!!! А вже якщо ти став таким, я маю на увазі, якщо ти вже належиш до таких слів як celebrity або famous, значить все вийшло. Америка запалила багато зірок. Практично всі з них живуть у США, але хтось продовжує жити на дві країни (наприклад UK і USA), хтось воліє жити в Італії і літати на зйомки та кастинги до Лос-Анджелеса на особистому літаку. Але більшість із так званих зірок живуть у Лос-Анджелесі та Нью-Йорку. Так ось, кожен із нас може абсолютно всюди зустріти свого або кумира, або просто знаменитість, яка подобається. Майже всі з них звичайні люди, які не ховаються за спинами величезних охоронців і не їздять на броньованих лімузинах. Якщо ви в ЛА, то ласкаво просимо у світ шоу-бізнесу! SHOW TIME! Як відомо, при зустрічі зі знаменитими людьми завжди трапляється щось дуже цікаве. Цей випадок не оминув і нас. Одного разу наші хлопці втрьох поїхали покататися по Sunset Blvd. Загалом, хто знає, містечко не з бідних ;) Так ось, їдуть-їдуть наші хлопці і тут один із них відстав. Мага обернувся, щоб покликати друга і тут втупився на парочку, що проходила ззаду нього. - Сєрьога, давай швидше!..... Аааа.... це... це... Тут Сєрьога обганяє їх і обертається, щоб подивитися, хто ж це. - Роббі Вільямс?!!!! Роббі не відреагував і продовжував йти зі своєю подружкою. Хлопці зупинилися, схопилися за фотоапарат (вперше він є з собою, коли потрібно!!!). Мага, як найсильніший у таких справах, але не найсильніший в англійській, пішов до Роббі.))) - Excuse me! Can we take photo with you? - f* u! (відповів Роббі) - What??? - f* u! f* u! f* u! - Why? please, can we take? - f* U!!!! Роббі з подружкою звертає в один із фешенебельних готелів, поки хлопці стоять у шоці і дивляться на них. Зайшли. Тут Роббі відкриває двері і кричить: I'll come back and... f* U!!!! ахахахахха)))) оце так!!! Ми довго сміялися з цього випадку. Ось насправді проявляється закон підлості, є фотик, немає фоток )))) Згодом ми зустрічали дуже багато знаменитостей. Хлопці пішли дивитися нового Бетмена в елітний кінотеатр. Там був Елайджа Вуд із другом. На Doheny Dr ми зустріли сестру Ліндсі Лохан (вона дуже популярна в Америці). Бачили Він Дізеля на машині та Едді Мерфі на кабріолеті. У закритий клуб до наших друзів приїжджала Вікторія Бекхем. Вони ж зустріли Антоніо Бандераса на 3rd street promeenade. В аеропорту LAX друг сфоткався з Майком Тайсоном. Бачили Меттью Макконахі на Малібу. Загалом, якщо дуже захотіти, можна взяти і полетіти (як то кажуть)!!! І без будь-якої церемонії, концертів, можна всіх своїх улюбленців побачити на вулицях міста, в магазинах тощо. Всюди дорогі готелі та ресторани, салони краси, наворочені тачки і зірки, які намагаються сховатися за всіма цими сонячними окулярами, величезними капелюхами та балахонистими вбраннями ))) Але така їхня доля ))) Адже знаменитість це людина, яка кладе все життя на те, щоб домогтися популярності, а потім ходить у темних окулярах, щоб його не впізнали ))).