Пуне: Гід, ціни та безкоштовне житло · 2026

ДКДиана КарасёваSun_Dianka · 25 вер. 2011 р.Читати

1.41 31/7/2011 OC, MD, USA =) Вже немає сил відповідати. Спробую зараз написати маленьку нотатку. Щойно повернулася з другої роботи. Це був мій другий день роботи в магазині на бордвоку. Думала, сьогодні виженуть зі соромом. Але ні, see ya tomorrow =)) Вчора був перший раз. Як всім відомо, перший раз завжди дуже страшно =) О так. М'яко кажучи! =)) Для початку колега-хлопець показав мені все. Розповів про ціни та специфіку. Окей. Крім мене, там є страшний менеджер, який майже завжди там буває і якого я трохи побоююся =) і ще 2 дівчини та 3 хлопці, які багатофункціональні. Майже як я =) В принципі, ми всі робимо одне й те саме, тільки я не стою на касі. А так ми вітаємося з клієнтами, запитуємо, намагаємося продати, впарити та підняти продажі. >> А ще в мене бувають дежавю =) Дуже кумедно. Сьогодні, наприклад. Хоча це може просто був той самий момент з тією ж сукнею, але я відчула дежавю, коли шукала жінці потрібний розмір серед суконь, що висіли. Мені чітко сказали - робиш продажі - маєш роботу, ні - до побачення. Це ж так страшно. Мало того, що моя англійська ніяка, так я ще й цін не знаю, і всяких там продажничих психологічних хитрощів. Просто не на всьому є ціна, на деякі речі ми можемо самі коригувати ціну залежно від того, наскільки сильно людина хоче річ або наскільки сильно вона її не хоче за цією ціною =)) Отак от. Ну і іноді ще щось типу наклеїти ціни крутим пістолетом-ціноутворювачем, розвісити правильно одяг. Взагалі, не посидіти. Це мені прикол такий - весь рік я сиділа за комп'ютером, влітку я стою =)) І лежу іноді, годин 6, якщо пощастить =)) Хех. Взагалі, багато емоцій (і слово "взагалі" теж часто =)) з приводу всього і цієї моєї нової роботи зокрема. Хочу офіціанткою працювати взагалі-то. Туди-сюди я катаюся на велосипеді ввечері, який безсоромно конфіскую у Masha from Russia=0) Вчора мене відпустили раніше (сьогодні напевно теж раніше, об 11:30, зміна вийшла 7 годин - непогано =)) Сьогодні, звичайно, почувалася впевненіше, ніж вчора, навіть у якісь моменти відчувала гордість і шалене щастя за кожного клієнта з обновкою, якому саме я допомогла =)) юхуу =)) Щоправда, на мене менеджер насварився несправедливо на початку. Так прикро було =(( Я побалакала як завжди з клієнткою привіт-як справи, потім щось ще їй відповіла, потім вона мені розповіла, що грошей у неї немає, але вона збирається подивитися тут все, а потім притягти хлопця з карткою і нахапати всього. Я відзначила, як це розумно, ми з нею посміялися, ну і як би я від неї відійшла на деякий час. Але поруч стояла. Так він побачив це і послав іншу дівчину попрацювати з клієнткою, а на мене накричав прямо при них типу ти повинна розмовляти з клієнтом! Я йому так спокійно - а я що роблю? Ти там стоїш танцюєш (ну так, пританцьовувала під музику, ну а що?!), а в тебе тут клієнтка. Спробувала йому пояснити ситуацію, він все одно не втикав... Козел блін. Я як би не проти виправлення всіх моїх помилок. Але реально ПОМИЛОК. Засмутилася я, загалом. Ну та ладно, буває, проїхали =)) А ще я дорогою додому згадала, що в церкві сьогодні (*вчора) кофехаус. Вирішила зазирнути на вогник. Отже, передісторія про церкви. OC - дуже давно обітована земля для росіян і всіляких болгаро-румуно-молдаво-всяких інших студентів. І з деякого часу тут почалася практика допомоги бідним студентам. Просто одного разу постукали хлопці в церковні двері: у нас немає роботи, нам ніде жити, допоможіть нам. В OC багато церков, майже всюди є свій певний розклад, можна прийти поїсти, послухати, почитати, пограти, отримати допомогу моральну і матеріальну. Наприклад, тиждень напевно тому ми з хлопцями з Елм стріт зібралися і вирішили сходити до церкви на обід після роботи. Вони вже всі там були, я ж вперше. Мене внесли в картотеку, видали розклад роботи, картку з фоткою, ім'ям, країною, а ще пакет з великим і маленьким рушниками, дезодорантом, шампунем, зубною пастою і щіткою, гребінцем. Уявляєте?! причому не просто так, а фірми всі хороші відомі. Ну треба ж, як людям допомагають. Цього разу чи то ми