Тарту: Гід, ціни та безкоштовне житло · 2026

РРомаbr1ckk · 25 лип. 2010 р.Читати

Навіть не знаю, скільки часу минуло з мого останнього запису. Зараз, скинувши стоптані до дірок кросівки, їду в поїзді, за пів години їзди від Montauk (найкрайнішої точки штату NY), додому. Важче уявити дивнішу подорож, ніж та, яку ми здійснили. У нас були, як завжди, грандіозні плани на сьогодні, але розповідь про їх втілення я трохи відкладу. Для початку скажу, що ми пройшли безліч вулиць, авеню, блоків, проспектів Нью-Йорка і всіх його околиць. Переважно через нерозсудливість потрапляли у найвіддаленіші, тихі та затишні райони, де стоять подекуди самотні будиночки, оточені лісами та полями. Як любить казати один із моїх викладачів, ми вивчили Нью-Йорк до кишок, хоча й не були в багатьох відомих місцях. Доїжджали до брудного Південного Бронкса, до Гарлема, який не виглядає таким злочинним, як люблять казати, до Квінса з однотипними будинками та вулицями, до півдня тихого скромного Статен-Айленда, протоптали весь різношерстий Бруклін, я вже мовчу про сам Мангеттен. Напевно, головною нашою подією було знайомство з місцевим американцем, вже похилого віку, якому ми спочатку просто махали рукою, проходячи повз його будинок. Одного вечора він нас запросив до себе, і ми розговорилися. Далі більше – він постійно кликав нас до себе, завалюючи нас подарунками, пригощаючи щедрим обідом і десертом. Така гостинність не переставала дивувати. Нещодавно він віддав мені товстезну книгу з картинами іспанського художника, мені навіть стало соромно. Порада! Може, це нам так щастить, але ми все більше переконуємося, що американці дуже доброзичливі та відкриті до нових знайомств. Спілкуйтеся, ми дуже багато нового дізналися про американське життя і побут, про дешеві магазини, цікаві місця навіть з нашою ламаною англійською. Нарешті, нас обдарували безліччю, безліччю сувенірів. :) Думаю, не всі знають, що тут проводять цілі екскурсії по кладовищах, на одному з яких ми встигли побувати, правда, гід, який старанно розповідав нам на вході про місцеві пам'ятки і розхвалював нашу англійську, говорив так швидко, що ми нічого не зрозуміли і вирушили просто розгулювати між кам'яними брилами. Подивитися на великі монументи і стилізовані під Єгипет гробниці цікаво, але набридає швидко. Кладовище розташоване в Брукліні, станція 53 Street, лінія N. Встигли побувати в Metropolitan Museum і музеї сучасного мистецтва (MoMa). Перший – величезний, навіть за повний день не встигнете оглянути й половини, зате тут зібрані експонати з усього світу, починаючи з тих самих єгипетських гробниць і закінчуючи сучасними інсталяціями. MoMa значно менший, його ми обійшли швидше, проте тут буде цікавіше швидше студентам, тому що тут можна знайти купу цікавих дизайнерських речей, фотографій, сучасних експозицій тощо. Весь час там звідусіль лунають записані несамовиті крики людей, вперше було забавно їх почути. :) Побували на соккері, на матчі місцевих Red Bulls і гостей з англійського Tottenhem’a. Ще по дорозі (стадіон у New Jersey), опинилися у вагоні з європейцями, які в унісон співали на весь поїзд. Сам стадіон виявився затишним і нагадував англійський. Ми сіли в другому ряду і були в центрі подій ще до початку матчу, коли нас показували на великому екрані під час виконання американського гімну. Дуже символічно :) Вболівальники весь матч лаялися добірним матом, але поводилися без агресії, тож на фанатський сектор можна йти спокійно (сюди забіг і англійський фанат, якого «ввічливо» облаяла вся південна частина стадіону). У планах у нас ще відвідування бейсболу (йдемо на Mets, бо на Yankees найдешевші тікети стартують від 90 доларів!). Що стосується сувенірів, то думаю, не відкрию Америку, якщо пораджу Best Buy. Зрозуміло, всі магазини (за рідкісним винятком), розкидані навколо Таймс-скверу, призначені для багатих туристів, аж ніяк не для бідних студентів з Росії. Тож не піддавайтеся бажанню купити щось у центрі Мангеттена, якщо не впевнені в дешевизні. Порада! Бачите великі-великі магазини з гігантським паркуванням? Або вивіску Best Buy? Ось там лежать сувеніри. Ще є гарний гл

РРомаbr1ckk · 25 лип. 2010 р.Читати

Навіть не знаю, скільки часу минуло з мого минулого запису. Зараз, скинувши стоптані до дірок кросівки, їду в поїзді, за пів години їзди від Montauk (найкрайнішої точки штату NY), додому. Важче уявити дивнішу подорож, ніж та, яку ми здійснили. У нас були, як завжди, грандіозні плани на сьогодні, але розповідь про їх втілення я трохи відкладу. Для початку скажу, що ми пройшли безліч вулиць, авеню, кварталів, проспектів Нью-Йорка і всіх його околиць. Потрапляли, в основному через необачність, у найвіддаленіші, тихі та затишні райони, де стоять часом самотні будиночки, оточені лісами та полями. Як любить говорити один із моїх викладачів, ми вивчили Нью-Йорк до кишок, хоча й не були в багатьох відомих місцях. Доїжджали до брудного Південного Бронкса, до Гарлема, який не виглядає таким злочинним, як люблять говорити, до Квінса з однотипними будинками та вулицями, до півдня тихого скромного Статен-Айленда, протоптали весь різношерстий Бруклін, я вже мовчу про сам Мангеттен. Напевно, головною нашою подією було знайомство з місцевим американцем, вже похилого віку, якому ми спочатку просто махали рукою, проходячи повз його будинок. Одного вечора він нас запросив до себе, і ми розговорилися. Далі більше – він постійно кликав нас до себе, завалюючи нас подарунками, пригощаючи щедрим обідом і десертом. Така гостинність не переставала дивувати. Нещодавно він віддав мені товстезну книгу з картинами іспанського художника, мені навіть стало соромно. Порада! Може, це нам так щастить, але ми все більше переконуємося, що американці дуже доброзичливі та відкриті до нових знайомств. Спілкуйтеся, ми дуже багато нового дізналися про американське життя і побут, про дешеві магазини, цікаві місця навіть з нашою ламаною англійською. Нарешті, нас обдарували безліччю, безліччю сувенірів :). Думаю, не всі знають, що тут проводять цілі екскурсії по кладовищах, на одному з яких ми встигли побувати, правда, гід, який старанно розповідав нам на вході про місцеві пам'ятки і розхвалював нашу англійську, говорив так швидко, що ми нічого не зрозуміли і вирушили просто розгулювати між кам'яними брилами. Подивитися на великі монументи і стилізовані під Єгипет гробниці цікаво, але набридає швидко. Кладовище розташоване в Брукліні, станція 53 Street, лінія N. Встигли побувати в Metropolitan Museum і музеї сучасного мистецтва (MoMa). Перший – величезний, навіть за повний день не встигнете оглянути і половини, зате тут зібрані експонати з усього світу, починаючи з тих самих єгипетських гробниць і закінчуючи сучасними інсталяціями. MoMa значно менший, його ми обійшли швидше, проте тут буде цікавіше швидше студентам, тому що тут можна знайти купу цікавих дизайнерських речей, фотографій, сучасних експозицій тощо. Весь час там звідусіль лунають записані несамовиті крики людей, вперше було забавно їх почути :). Побували на соккері, на матчі місцевих Red Bulls і гостей з англійського Tottenhem’a. Ще по дорозі (стадіон у New Jersey), опинилися у вагоні з європейцями, які в унісон співали на весь поїзд. Сам стадіон виявився затишним і нагадував англійський. Ми сіли в другому ряду і були в центрі подій ще до початку матчу, коли нас показували на великому екрані під час виконання американського гімну :) Дуже символічно :). Вболівальники весь матч лаялися добірним матом, але поводилися без агресії, так що на фанатський сектор можна йти спокійно (сюди забіг і англійський фанат, якого «ввічливо» облаяла вся південна частина стадіону). У планах у нас ще відвідування бейсболу (йдемо на Mets, тому що на Yankees найдешевші тікети стартують від 90 доларів!). Що стосується сувенірів, то думаю, не відкрию Америку, якщо пораджу Best Buy. Зрозуміло, всі магазини (за рідкісним винятком), розкидані навколо Таймс-сквер, призначені для багатих туристів, вже ніяк не для бідних студентів з Росії. Так що не піддавайтеся бажанню купити щось у центрі Мангеттена, якщо не впевнені в дешевизні. Порада! Бачите великі-великі магазини з гігантською парковкою? Або вивіску Best Buy? Ось там лежать сувеніри.